shabelkivka.misto.online http://shabelkivka.misto.online en-US http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss socportals@mediacolo.com Гори Румунії — такі близькі і такі красиві Румунські гори — вершини, що перевищують 2500 м, морени та льодовикові озера. У цьому блогу руйнуватиму стереотипи, що Румунія наповнена лиш ромами, і розкажу все про національний парк Ретезат.  Гори Ретезат вражають і ніякі фотографії точно не зможуть це передати. Насправді, вони красивіші і приголомшливіші, ніж ви можете собі уявити. Я тут, щоб показати вам лише невелику частину, яку мені вдалось дослідити у серпні літа 2019 року. ТРАНСИЛЬВАНСЬКІ АЛЬПИ Гори Румунії є частиною системи карпатських гірських хребтів, другою за тривалістю в Європі після Скандинавських гір. Понад 50% всієї довжини Карпат (1500 км) простягається всією Румунією, охоплюючи третину поверхні країни. Найвища вершина Румунії — Молдовяну/Varful Moldoveanu (2544 м) розташована в Румунських Південних Карпатах, які також відомі як Трансильванські Альпи. Цей гірський регіон другий за висотою у ланцюзі Карпат після Татр, і складається з 13 вершин, що перевищують 2500 м. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК РЕТЕЗАТ Трансильванські Альпи є безумовно красивими. Майже всі мандрівники обирають для початку знайомства із горами Румунії хребет із найвищими піками. Але я розповім вам про менш популярний, проте не менш красивий район — Ретезат. У Ретезаті розташовані 2 з 13 вершин понад 2500 м — Peleaga (2509) та Papusa (2508 м). Національний парк Ретезат славиться величезною кількістю льодовикових озер. Їх понад 80, у тому числі найбільше льодовикове озеро Румунії — Bucura (8,8 гектара) та найглибше — Zanoaga (29 м). Це ідеальне місце для поціновувачів флори та фауни, адже тут можна зустріти 55 видів ссавців, що становить 23% від усіх наземних ссавців Європи. Зокрема, в Ретезаті є дуже багато видів птахів, дикі кабани, бурі ведмеді, вовки, лисиці та навіть рисі. Тут можна зустріти більше третини видів рослин Румунії і частина з них є під загрозою зникнення. Ретезат абсолютно безпечний, адже стежки добре протоптані, а маршрути промарковані і там є рятувальний пункт. Рятувальна група Salvamont керує притулком на озері Bucura, Pietrele, Poiana Pelegii, озері Zanoaga, Rausor (взимку) і Buta та організовує рятувальні операції всім парком. ЯК ДОБРАТИСЬ ДО РЕТЕЗАТУ Ретезат розташований у західній частині Румунії, недалеко від Timisoara, Hunedoara та Deva. Timisoara — найбільше місто на заході Румунії. Deva — це невелике містечко, яке охороняє приголомшлива цитадель на вершині вулканічного пагорба. А у Hunedoara можна відвідати знаменитий середньовічний замок Castelul Corvinilor. Найкращим місцем для початку маршруту горами є село Carnic. Воно розташоване за 1 годину їзди від Deva (70 км) та Hunedoara (50 км). Нижче ми детально розглянемо різні способи добирань до національного парку Ретезат. Відправною точкою для кожного з них буде місто Солотвино, в якому розташований державний кордон між Україною та Румунією. А з румунської сторони село Sighetu Marmatiei. Кордон можна перетнути як машиною, так і пішки. До речі, до Солотвино рекомендую їхати потягом: З Києва: поїзд №013К "Київ → Солотвино". Відправлення з Києва о 17:11 і в 13.10 прибуття в Солотвино (час в дорозі 19 год 59 хв), ціна — 213 грн плацкарт, 339 грн купе та 766 грн люкс. Зі Львова є два поїзди:  013К "Київ → Солотвино", який відправляється в 02:44 зі Львова і о 13:10 в Солотвино (час в дорозі 10 год 26 хв), ціна — 138 грн плацкарт та 198 грн купе. 601Л "Львів → Солотвино", який відправляється в 20:40 зі Львова і о 09:02 в Солотвино (час в дорозі 12 год 22 хв), ціна — 213 грн плацкарт, 339 грн купе та 766 грн люкс. ЯК ДОБРАТИСЬ МАШИНОЮ Якщо у вас є автомобіль, то це звісно буде найпростіший шляхом. Перетнувши кордон необхідно їхати на південь через Baia Marе, Cluj Napoca, Sebes, Deva і аж до Ohaba de sub Piatra. Тут закінчуються великі міста і останні 17 км до Carnic проходять через маленькі села. Дорога на останніх трьох кілометрах від Nucsoara є трохи нерівною, кам’янистою, але можна проїхати звичайною машиною. У Carnic є стоянка за 10 RON на день (приблизно 60 грн). Загальна довжина із Sighetu Marmatiei до Carnic 420 км. Варто зазначити, що майже весь шлях буде проходити селами, де максимальна швидкість 50 км/год. Тому розраховуйте, що дорога займе біля 7 годин. ЯК ДОБРАТИСЬ ГРОМАДСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ Хочу одразу попередити, що громадський транспорт у Румунії не найкращий вибір для добирання в гори. Зараз будемо розбиратись чому. Як добратись потягом. Залізничний вокзал Ohaba de sub Piatra є кінцевою точкою, до якої можна добратись потягом. Ну, це насправді не станція, а лиш зупинка.  Прямого потягу немає, єдиний варіант — із пересадкою в місті Deva. В середньому шлях поїздом триватиме 15 годин і коштуватиме біля 75 RON (450 грн) за базовий квиток.  Перевірити останні розклади і тарифи потягів для внутрішніх маршрутів можна на веб-сайті румунської залізниці. Він допоможе вам спланувати мандрівку. До речі, студенти у Румунії не платять за використання залізничного транспорту. Це стосується не тільки студентів румунських навчальних закладів. Для того щоб отримати цю знижку, вам необхідно мати ISECard (ISEC), International Student Identification Card. Як добратись автобусом. Якщо ви вирішите їхати автобусами, то найкраще буде їхати в місто Hateg. На жаль, прямого автобуса немає, тому потрібно буде зробити пересадку в місті Cluj Napoca. Час в дорозі в середньому 11 годин, а вартість 55.00 RON (330 грн) за базовий квиток. Переглянути розклад і тарифи можна тут. Важливо і те, що розклади на громадський транспорт максимально незручні, а час в дорозі невиправдано довгий. Тому я рекомендую автостоп, бо це безкоштовно, цікаво і швидко.  Як добратись автостопом. Автостопом у Румунії зазвичай дуже легко пересуватись. Але часом румуни очікують оплату за проїзд. Тому краще одразу сказати водієві, що ви подорожуєте без грошей — "fara banі — без грошей" або "nu am bani — у мене немає грошей". Більшість водіїв погодиться взяти вас у будь-якому випадку, але якщо ви не скажете їм це заздалегідь, вони можуть наполегливо вимагати оплату пізніше. Цікаво те, що насправді автостоп дуже поширений серед місцевих, для того щоб доїхати на роботу, навчання та ін. Тому часом вам доведеться з ними конкурувати. У таких випадках пройдіться дорогою трохи далі, до місця, де можна стояти окремо. Якщо ви вирішите їхати автостопом, то в Sighetu Marmatiei потрібно буде вийти на виїзд з міста. Найкращим місцем вважається автобусна зупинка біля супермаркету Kaufland, що на вулиці Bogdan Vodă. Але будьте готовими, що постійно будуть підходити місцеві і казатимуть їхати автобусом. Із Ohaba трафік буде помітно менший. Тому краще бути там ближче ранку, коли всі туристи їхатимуть на відпочинок. Автостоп у Румунії вважається найшвидшим способом пересування (звісно, після особистої машини). Нам вдалося подолати шлях з Sighetu до Carnic за один день і всього лиш двома машинами. Авжеж, варто зазначити, що ми — це дві дівчини. Чим автостоп такий класний. По-перше, це економно. Всім відомо, що автостоп безкоштовний. Єдине, що, скоріш за все, від вас вимагатиметься — культурний обмін, або простіше кажучи — історії. Хоча мені траплялись люди, які і слова не знали англійською, і ми просто їхали мовчки. А траплялися люди, з якими ми не замовкали і прощатись зовсім не хотілось. Тут і випливає друга причина — це цікаво! Я впевнена, що автостоп — це можливість зустріти і пізнати неймовірних людей. Наприклад: Рольв. Норвежець, який знає про українську політику більше, ніж я? Легко! Звісно більшість європейців знає і питатиме про війну з Росією, але Рольв розпитував і про Януковича, Ющенка, Брежнєва і всіх інших. А весною писав мені на пошту і питав, як мені новий президент України. Джулія. Швейцарка, яку ми зустріли посеред ночі 20 км від столиці. Ми були втомлені, знедолені і хотіли просто доїхати до центру. Я попросила її роздати Інтернет, щоб знайти житло. А вона: "Ви не маєте, де жити? Ну то поїхали до мене". Але у неї була запланована вечірка в друзів у той вечір, тому вона просто залишила свою квартиру на нас. Ви б таке зробили для незнайомців? Ондре і Мартін. Чехи, які підібрали нас, бо ми були дуже енергійними. Це було одне з тих знайомств, коли прощатись зовсім не хочеться. Але, на жаль, нам було на різні хребти гір того дня. А от на наступний день ми зовсім випадково знову перетнулись. Може це була доля? НАЙПРОСТІШИЙ ТРИДЕННИЙ МАРШРУТ В РЕТЕЗАТІ День 1: Cârnic → Vârful Retezat 2483 м → Șaua Retezatului → Vârful Bucura I 2433 м → Lacul Bucura 2040 м.  Відстань: приблизно 14 км. Складність: середня. Тривалість: 9 годин. Із села Cârnic варто вийти з самого ранку. Початок дороги доволі пологий і йде кам’янистою дорогою (біля трьох кілометрів) через магічний сосновий ліс. Далі шлях йде долиною вгору, поступово набираючи висоту. Після виходу з ялинового лісу починається стежка через карликові сосни та ялівець.  Чим ближче до вершини гори Retezat, тим більше кам’яних уламків буде з’являтися у вас на шляху. Вони значно сповільнюють середню швидкість на довгих ділянках, особливо у сиру погоду, коли їх поверхні стають надзвичайно слизькими.  Румунською мовою слово "retezat" означає "рубаний". Вершину Vârful Retezat найлегше розпізнати здалеку, оскільки вона виглядає так, ніби її верхівка була відрубана.  Діставшись до озера Stanisoara потрібно йти вправо (на захід). Крутий підйом доставить вас до перевалу Ретезат, де можна заховати свої рюкзаки і вже без речей пройти останній кілометр до вершини Retezat. Після чого повернутись назад до сідла і продовжити шлях до місця ночівлі. До наступної вершини веде 2-кілометрова стежка хребтом із неймовірними пейзажами. На вершині Bucura I вам відкриється огляд на весь Ретезат і зокрема на озеро Bucura, де запланована ночівля. Саме на вершині Bucura I необхідно повернути направо. Звідси і розпочнеться поступове скидання висоти. Ця частина треку буде вже значно простішою, проте розслаблятися рано, адже до озера Bucura ще залишиться два кілометри. У сонячну погоду заблукати на цьому етапі вкрай важко, адже де б ви не були — озеро буде вашим маяком. Дійшовши до озера, не забудьте зареєструватись у рятувальників. Це потрібно тільки для статистики. Я не рекомендую цей маршрут для початківців. Адже за день буде потрібно набирати і скидати висоту майже постійно. А з важким рюкзаком і без підготовки це буде важко. Новачкам краще обрати прямий трек із села Cârnic до озера Bucurа. Його довжина приблизно 10 км і триватиме приблизно 6 годин. І у цьому випадку вам не потрібно буде часто набирати і скидати висоту між горами, як у складнішому маршруті. День 2: Lacul Bucura 2040 м → Vârful Peleaga 2509 м → Șaua Pelegii → Vârful Păpușa 2508 м → Șaua Pelegii → Vârful Peleaga 2509 м → Lacul Bucura 2040 м. Відстань: приблизно 9 км. Складність: середня. Тривалість: 5 годин. Від бази Salvamont на озері Bucura потрібно підійматись на пік Peleaga. Дістатися до вершини у сонячний літній день непросто, але для цього не потрібно спеціального обладнання. У зимові дні та негоду це може бути небезпечно. За гарної погоди це займе не більше 2 годин і вам потрібно буде набрати 460 м висоти. Peleaga — найвища вершина цього гірського хребта, вона має 2509 м. Зверху відкривається чудовий краєвид на Національний парк Ретезат, озера та інші піки поруч. З вершини важко не помітити сусідню гору Păpușa. Păpușa та Peleaga — дуже близькі один до одного, як за відстанню, так і за висотою. Păpușa всього на один метр нижча від Peleaga і розташований прямо біля неї.  Ці вершини з‘єднані добре промаркованою стежкою. Шлях між ними можна подолати за годину. Чи відрізняється сильно краєвиди на вершинах? Скоріш за все, ні. І чимало туристів виходять лиш на Peleaga. Але я вважаю, що Păpușa теж обов‘язкова для відвідування, вона ж не винна, що нижча на 1 метр. Найпростішим варіантом для цього дня буде із вершини Păpușa тим самим шляхом через Peleaga повернутись до місця кемпінгу. Але якщо ви, як і я, не любите ходити тими самими шляхами — у мене для вас є альтернативний маршрут через гору Custura (2457 м). Тоді ви зробите 20-кілометрове коло. Але цей варіант складніший, адже з Custura потрібно буде спуститись з одного хребта і потім повернутись на хребет, на якому розташоване озеро Bucura. Зверніть увагу на те, що озеро Bucura є місцем кемпінгу на дві ночі, тому весь другий день ви будете без рюкзаків. Проте не забудьте взяти на цю "одноденку" достатню кількість води та їжі. До речі, для красивого заходу сонця варто йти на перевал після вершини Bucura I. Відстань — 1,5 км, а от краса нереальна. День 3: Lacul Bucura 2040 → Cârnic. Відстань: приблизно 10 км. Складність: низька. Тривалість: 4 години. Третій день буде поверненням до села Cârnic і найменш затратним за силою, проте найменш цікавим. Вийшовши від озера Bucura, вам потрібно буде пройти півтора кілометра долиною озера, набираючи висоту. Після того, як ви досягнете перевалу Bucura, розпочнеться пологий спуск в село. ЖИТЛО В НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ РЕТЕЗАТ Найкращими варіанти багатоденного походу є кемпінги або високогірні гірські притулки. У високий сезон краще бронювати місце. В Cârnic можна зупинитись в кількох "кабанах" або кемпінгу. Наприклад, можна обрати Cabana Cârnic-Cascadă за 35 RON (210 грн) або 50 RON (300 грн) з людини. Або Cabana Codrin, у якій можна зупинитись за 45 RON (270 грн) або 50 RON (300 грн). Кемпінг розташований відразу на в‘їзді в село і коштує 10 RON (60 грн). Найближчим притулком до села Cârnic є Pietrele Cabana — всього лиш 4 км кам’янистою дорогою. Вартість номера — 40 RON (240 грн) з особи. Ще одним місцем для ночівлі може бути Cabana Genţiana. Цей притулок розташований за 5,5 км від села Cârnic на середині шляху до озера Bucura. Всього у Genţiana є близько 40 ліжок, вартість 35 RON (210 грн) з особи. Ретезат є національним парком, а тому кемпінг дозволено лише у визначених місцях. Проте багато туристів таборуються будь-де. Кемпінги зазвичай є біля кожного притулку. І переважно безкоштовні. Найбільший і найпопулярніший розташований на озері Bucura. Він безкоштовний, а відповідно у ньому відсутні будь-які зручності — ні душу, ні туалету. Проте є питна вода і неймовірний вигляд на Ретезат. Я раджу зупинятись в кемпінгах або у місцях, де є інші туристи. Адже у лісах Румунії живе понад 6000 бурих ведмедів. Основний захист від них — шум. Не варто ходити в тиші, бо можете опинитися віч-на-віч із надзвичайно здивованим ведмедиком, який нападе зі страху. Якщо ночуєте в наметі, то рекомендують не тримати їжу в наметі — це приваблює диких тварин. Потрібно вибрати дерево, яке розташоване не ближче, ніж 10-15 ме від намету, і повісити їжу на нього. Цікавий факт: ведмеді — дикі тварини, які, як правило, харчуються ягодами. Вони не ховаються між кущами, щоб полювати на вас;) Я не зустрічала ведмедів і не пакувала їжу окремо. Адже постійно перебувала серед великої кількості людей. Чи варто це робити? Якщо ви ночуєте однією групою десь у глухому лісі — звісно! Якщо ночуєте на популярному кемпінгу — можна і знехтувати цим. ПОРАДИ Погода в горах дуже нестабільна, навіть влітку. Потрібно завжди мати теплий і водонепроникний одяг. Звісно добре, якщо у вас теплий спальний мішок, міцне взуття та зручний рюкзак. Питання спорядження дуже важливе і про нього можна написати окрему статтю. Старайтесь підходити до цього відповідально — позичайте в друзів, беріть в оренду.  Літом обов’язково користуйтесь сонцезахисним кремом та носіть головний убір, адже протягом дня сонце може бути палючим. І не забудьте взяти аптечку із найважливішими медикаментами. Наприклад, еластичний бинт, пластирі, хлоргексидин (антисептик), лоратадин/супрастин (від алергії), ніфуроксазид (кишковий антисептик у разі підозри на інфекційне ураження шлунка), ібупрофен (що знеболює), но-шпа, спазмалгон (зняття спазму), парацетамол (жарознижувальний), льодяники від болю в горлі. Що стосується їжі, враховуючи, що єдине місце, у якому можна купити щось в горах — Pietrele Cabana, вам слід обов’язково взяти достатню кількість їжі. Я б рекомендувала мати горіхи, сухофрукти та шоколад для легких перекусів. І, звісно, продумати харчування на повноцінні сніданки та вечері. Можна просто брати крупи, макарони та ін. і готувати на пальниках. До речі, у Ретезаті суворо заборонено розпалювати багаття. Я надаю перевагу сушененим готовим стравам (наприклад, "Їдло", "Харчі"). Дорогою зустрічатимете багато річок і струмків, тому вам не доведеться носити з собою декілька літрів води постійно. Просто візьміть пляшку. Але оскільки існує багато думок чи безпечно пити із невідомої водойми і якщо ви боїтесь отруєння — можна взяти фільтр. Не забудьте про навігацію у горах. Можна купити паперову карту в туристичних центрах. Також можна завантажити карту на ваш смартфон. Для цього можна використовувати Maps.me, OpenStreetMap або інші аналоги. Класним варіантом є Muntii Nostri — це путівник, створений суто для румунських гір. У цій програмі можна знайти дуже багато маршрутів з детальними описами та з усіма технічнічними деталями (складність, довжина, загальний підйом, загальний спуск, тривалість, максимальна висота тощо). Найкращий час для мандрівки — з червня до вересня. Національний парк Ретезат відкритий у зимовий час, але якщо у вас немає спеціальної підготовки, то не варто ризикувати. На більшості стежок є ризик виникнення лавин.  Розкажіть свої враження про румунські гори, якщо ви вже там були. А якщо ще ні, то мерщій пакуйте рюкзак і гайда у мандри! Гори — ідеальне місце для того, щоб відпочити та зарядитись енергією. Звісно, буває важко фізично, але відчуття, які ви отримуєте, коли добираєтесь до вершини гори й озираєтесь, просто невимовні. Більше про подорожі читайте тут: v-mandry.com http://shabelkivka.misto.online/news/12328142-gori-rumuniyi-taki-blizki-i-taki-krasivi Fri, 20 2019 12:53:00 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12328142-gori-rumuniyi-taki-blizki-i-taki-krasivi Зіткнулися дві автівки - четверо людей потрапили в лікарню 20 вересня вселі Затуриному на околиці Полтави сталася ДТП. Постраждали 4 людей. Про це повідомили у відділі комунікації ГУ НП у Полтавській області. ДТП виникла за участі легковиків Daewoo Lanos і "Волга". 4 людей, які були в автівках, з травмами перебувають у міській лікарні. Причини і обставини події з'ясовує поліція. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'яний водій скалічив доньок і дружину На автошляху М 12, де здійснюється ремонт покриття, зіткнулися вантажівка ДАФ, пасажирський автобус "Богдан" сполученням Вінниця - Ладижин, "Мерседес Спринтер", мікроавтобус "Опель Мовано" та ВАЗ 2101. http://shabelkivka.misto.online/news/12328082-zitknulisya-dvi-avtivki-chetvero-lyudej-potrapili-v-likarnyu Fri, 20 2019 12:46:02 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12328082-zitknulisya-dvi-avtivki-chetvero-lyudej-potrapili-v-likarnyu Жадан: Я жахнувся. Усе - російськомовне В рамках 26 Book Forum говорили про волонтерство та про культурні експансії в Україні, зокрема на Донбасі. Письменники Сергій Жадан та Андрій Курков розповіли про проект "Схід читає", який започаткували разом із Українським інститутом книги, та про бібліотеки у прифронтовій смузі. "Влітку, у 2014-му коли українські війська почали звільняти окуповані території Донбасу, їздив туди спілкуватися із цивільним населенням. До війни усе культурне життя було зосереджене у Донецьку та Луганську. Люди потребували інтеграції у мистецьке життя. Йшов у місцеві бібліотеки, організовував презентації та зустрічі письменників радо приймали книжки, які привозив із собою. Ми збирали та возили їх на Донбас цілими автобусами, - розповідає Сергій Жадан. - В такому не було потреби, але з мого боку це був жест солідарності. "Ми - з вами, ми вас підтримуємо". ПІсля створення Інституту книги, почали думати, як нашу діяльність поєднати. Це все вилилось у минулорічному проекті "Схід читає". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Має бути системна державна політика" - В'ятрович розповів про мову "Коли ми приїхали у Слов'янськ з проектом в університетську бібліотеку, був аншлаг. Перші ряди займали солдати, волонтери та добровольці, усе решта - жителі міста. Ті хто ходили на зустрічі - люди, які мають проукраїнську позицію. Ті, хто їх уникає, звісно "сповідує" сепаратизм. Востаннє, з читаннями ми були в січні у Щасті. Там мав дещо інший досвід, - розповідає Андрій Курков. - Прийшли люди у балаклавах. Казали, що важливо, щоби їх не бачили на зустрічі, але дякували за роботу та подію. Звісно, вони були із ворожого табору. Книжка зближує. Якщо погані дороги - рятує книжка. Якщо книжки нема - то і дороги не врятують". "Ходить неофіційна інформація про те, що буде скорочена фінансова підтримка від держави для Інституту книги та книговидання. Це питання, турбує бібліотекарів, що тут, що на Донбасі. Вони говорять про це не прагнучи власного збагачення, а з ідейних позицій. Бо кошти, що виділяються із держави ідуть на збільшення та оновлення фонду бібліотек. Мій досвід спілкування із бібліотекарками на Донбасі показує, як сфера може поміняти світосприйняття людей, як може просунути їх у розвитку та розумінні ідей. Дуже приємно спостерігати, як із типових районних книгосховищ вони перетворюються у культурні центри, куди приходять спілкуватись прості люди. Вони перетворюються на місце дискусій та клубів за інтересами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди 14 місяців ховалися в каналізації - розповіли про Голокост Типовий бібліотекар у прифронтовій лінії - старша людина, часто жінка. Яка працювала там ще до війний. Залишилась там і зараз. Вчиться працювати із ґрантодавцями, із авторами та меценатами, адаптується під сучасні економічні та політичні течії. інакше твоя бібліотека нікому не потрібна. Моя улюблена - у місті Дружківка. Її перетворили у неймовірний культурний центр. Бібліотекарі не лише оновили фонд, вони започаткували понад 40 гуртків для дорослих та дітей. Є навіть заняття аеробіки для пенсіонерів. Чи у бібліотеці у Станиці Луганській, яка була за 500 метрів від сепаратистів, просто збирались люди, щоб поговорити-подумати. Навідувався туди часто. Глянув у фонди, запитав, що передплачують. Це була "Новая Газета", "Комсомольська правда в Україні", "Бульвар". Все російськомовне. Жахнувся, і передплатив їм "Український тиждень", журнал "Країна", "Газету по-українськи". От вони досі зачитують ці видання до дірок. І думають у іншому напрямку", - каже Жадан. "Та бібліотека знаходиться майже одразу біля річки та переходу на лінії розмежування. На одній із стін була мозаїка, ікона. Снайпери стріляли по ній, тренувались. 6 місяців, під час активних бойових дій не було електрики. Місцеві сходились туди, читали при свічках. На півроку бібліотека стала Ноєвим ковчегом, прихистком від війни. Коли електрику повернули, люди знову повернулись до телебачення. Сумне явище. Але бібліотеки це ті місця, які можуть стати майданчиками для дискусій та освітіми центрами. Тому важливо їх підтримувати", - доповнив розповідь Курков. У Львові на Книжковому форумі презентували перевидану книжку українського поета Осипа Маковея "Пустельник з Путни". Вперше збірка оповідань вийшла 1909-го. Сприяла цьому "Українська школа" у Чернівцях, а тиражування забезпечила друкарня товариства "Руска Рада". http://shabelkivka.misto.online/news/12328079-zhadan-ya-zhahnuvsya-use-rosijskomovne Fri, 20 2019 12:55:49 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12328079-zhadan-ya-zhahnuvsya-use-rosijskomovne "Усе почалося з любові до українки": інтерв#039;ю із німцем, який вболіває за "Карпати" і протистоїть російській пропаганді Інтерв'ю "Футбол 24" із Мартіном Діце, німецьким патріотом України, який не лише вболіває за Карпати, але й заснував сайт, присвячений львівському клубу – спеціально для німецьких читачів. Карпати – великий клуб із великими традиціями. Прикро, але останнім часом "зелено-білі" мають багато негативу як у спортивних результатах, так і в навколофутбольних справах. Ситуацію потрібно виправляти. У першу чергу – на футбольному полі, але при цьому не забувати про інформаційну складову. Вболівальниками Карпат є дивовижні люди, які всім серцем полюбили команду. "Коли Мякушко забив Динамо, мені зірвало башту від щастя!" Шотландець, який носить тризуб, шанує Бандеру та Шухевича і вболіває за Карпати Один із них – Мартін Діце. Німець, який мешкає у Гамбурзі, не тільки підтримує українські ідеї в Німеччині, але й палко вболіває за Карпати. "Я сидів у кнайпі і вболівав за львів'ян проти Борусії" – Мартіне, ви живете та працюєте в Німеччині. Звідки така цікавість до України зокрема та українського футболу взагалі? – У мене була українська дівчина на початку 2000-х. Я тоді жив в Англії і почав самостійно вчитися української мови. Потім кохання до дівчини минуло, але залишилась любов до України. Цікавитися українським футболом було якось природно, бо сам грав (на дуже скромному рівні) і взагалі любив дивитися футбол. Коли іноді бували у Києві, знаходили час, щоб переглянути матчі київської команди на стадіоні Динамо. – Судячи з соцмереж, ви не розлучаєтеся із символікою Карпат? Чи давно вболіваєте на львів’ян? – Це почалося у 2002-му чи 2003-му році. Карпати грали у Дніпрі і, звичайно, програли. Рахунок – 0:2, а львів'яни ще бігали так, наче мали шанси перемогти. Це мені дуже сподобалося. Я тоді про команду ще небагато знав. Усе змінилося, коли побував у Львові на літній школі української мови. – Чому саме Карпати, а не Динамо чи Шахтар? – Спочатку дійсно більше цікавився киянами, бо вони були вже відомі у нас в Німеччині. Але я традиційно більше люблю “underdogs”. І коли Карпати грали проти дортмундської Борусії, я сидів у кнайпі з колегами і вболівав за львів'ян. – Коли вперше побачили гру Карпат з трибун стадіону? – Це був домашній матч проти Зорі у 2013-му. 0:0 – на жаль, трохи нудно було. – Трансляцій матчів улюбленої команди не пропускаєте? – Нечасто, але трапляється. Інколи, звичайно, буваю не вдома, коли команда грає. Але якщо маю таку можливість – завжди дивлюся. – Чи часто буваєте на стадіоні Карпат? – Дуже рідко, бо живу у Німеччині. Коли я у Львові, маємо з дружиною багато інших справ. На жаль, після початку війни на стадіоні завжди дуже мало вболівальників. "Санжару буде важко – фанати проти нього" – Як виникла ідея створення сайту про Карпати німецькою мовою? Наскільки він популярний? – На початку 2017 року я зареєструвався на форумі сайту Transfermarkt і там часто писав про "свій" український клуб. Трохи пізніше подумав собі: якщо вже пишу усі ті репортажі, то міг би це публікувати на власному сайті. Тоді створив сайт Karpaty Lviv Nachrichten. Тепер сайт поступово стає відомішим, хоча тема, звичайно, не дуже цікава для пересічних німців. Я знаю про декількох співвітчизників, які одружені з українками, і українців, які живуть у Німеччині. Крім того, коли пишу про легіонерів у Карпатах, то цікавляться люди з їхніх країн. – Що про Карпати знають у Німеччині? – Мало. Карпати стали трохи відомішими, коли грали у Лізі Європи. У 2012-му трапився випадок перед Євро в Україні і Польщі – один німецький журналіст вирішив написати про расизм в Україні, особливо серед фанатів Карпат. Львівська журналістка тоді написала статтю про своє знайомство з тим німецьким колегою. Я зробив німецький переклад матеріалу. Коли опублікували репортаж мого співвітчизника, я ще написав відповідь. На жаль, сайт про Україну, де ця відповідь була опублікована, не такий відомий, як канал DW... Сподіваюся, завдяки моєму сайту німці скоро знатимуть більше про Карпати. – Десять років тому Карпати грали у Лізі Європи. Зараз пасуть задніх в УПЛ. У чому причина такої ситуації? – Так буває. Карпати не такого рівня, як Динамо чи Шахтар. 10 років тому у Львові була дуже сильна команда, а ключові гравці, такі як Федецький і Кожанов, грали тільки на правах оренди, тож згодом покинули "зелено-білих". Крім того, є фінансові аспекти. Наскільки я розумію, тоді було більше грошей від президента, а стадіон був заповнений. Останніми роками, на мою думку, рішення менеджменту не завжди були ідеальними. Так також буває... – Донедавна командою керував Олег Смалійчук. Як оціните період його роботи? – Коли почали з новою стратегією – "Лос Карпатос" – говорили про місце у першій шістці. А було зрозуміло, що це нереально із зовсім новою командою і з тими дуже молодими гравцями. Тепер знаємо, що ще одним важливим аспектом була фінансова консолідація клубу. Адже є багато відомих клубів, які вже припинили існування – взагалі чи просто в УПЛ. Тож думаю, що результат Карпат попередніх двох років був не таким поганим. – Чи стежите за колишніми гравцями Карпат, які грають у Європі? – Не дуже активно. Я перебуваю в контакті з іншими сайтами чи просто фанатами нових клубів, у яких опиняються наші колишні гравці. Звичайно, я задоволений бачити, коли, наприклад, Костевич, Пластун, Кравець та Лебеденко досягають успіху у своїх нових клубах. А інколи мені трохи шкода, що їх задешево продали, зважаючи на те, яка там тепер ринкова вартість. – Хто був найкращим тренером Карпат за останні 10 років? – Я не дуже спроможний коментувати тренерське питання до Зайцева, бо тоді нечасто дивився матчі і не надто аналізував те, що бачив. Упродовж останніх 4 років мені найбільше подобався Мораіш. "Перемога над Динамо – видатний успіх Карпат". Як живе Жозе Мораіш – він феєрить у Кореї і готовий повернутися в Україну Він був реалістом, працював дуже систематично, без амбіцій, яким не відповідала кваліфікація команди, і дав молодим гравцям – як от Лебеденкові – шанс. Я переконаний: якби він залишився у Карпатах на триваліший період, команда закінчила б минулий сезон на вищій позиції. – Чому не вдалося втримати цього тренера? – Дуже просто – він був занадто хорошим тренером для такої команди, якою були Карпати. Якщо у тебе амбіції, навіщо залишатися у клубі без грошей, який бореться у другій шістці? Це звучить негарно, але такі реалії сьогоднішньої УПЛ. – Як сприймаєте призначення Романа Санжара? – Зараз ще зарано щось говорити. Здається, що він добре працював в Олімпіку. А у Львові буде важко – фанати проти нього. Він мусить швидко показати, що під його керівництвом команда стала кращою, ніж була з Чижевським. Тиск – дуже великий. – У якому напрямку повинен рухатися клуб Карпати? Це має бути бізнес-модель, чи все ж ставка – на результат? – На мою думку, одне неможливе без іншого. Клуб мусить вчитися самостійно заробляти гроші, які потрібні для того, щоб покращити команду. "Дружина – українка, живемо з двома котами" – З висоти свого досвіду життя в Європі скажіть, чому українські гравці так важко адаптуються до європейських чемпіонатів? – Я – не експерт. Але мені здається, що українським легіонерам потрібна сім’я – люди, які підтримують, коли щось не так. За кордоном – важко. Особливо, коли людина не дуже добре володіє іноземними мовами. Я пригадую, як Юрій Ткачук після повернення з Іспанії сказав, що мова була однією з основних проблем. – Якими ви бачите Карпати через десять років? – Якщо б вдалося досягнути стабільності та вибудувати довгострокову і реалістичну стратегію, клуб мав би потенціал стати третьою силою в Україні. Але з таким хаосом, який ми спостерігали останніми роками, прогрес неможливий. – Чи слідкуєте за іншими українськими командами хоча б у єврокубках? – Коли транслюють на телебаченні, інколи дивлюся, але не систематично. – Хто з гравців Карпат є вашим найулюбленішим футболістом? – Я не дуже вболіваю за гравців. До того ж, тепер взагалі важко, бо особливо цікавих футболістів, як, наприклад, Лебеденко, який мені завжди дуже подобався, продали. У сьогоднішній команді мені найбільше цікавий Роман Підківка. Радію, що він повернувся, що на воротах стоїть рідний "карпатівець". – Який досвід німецького футболу ви б порадили Карпатам та українському футболу загалом? – Важко сказати. У німецькому футболі є гроші, в українському – майже немає. Німецький професіоналізм не з дешевих – потрібні скаутинг, тренери, які професіонально працюють вже з дітьми. Це все коштує грошей. І, чесно кажучи, я дуже мало знаю про українську систему плекання молодих гравців. Моя перспектива просто інакша: бачу те, що є, і ціную те, що варто цінувати. – У Німеччині стадіони заповнені. Чому в Україні вони порожні? – Я пригадую, що перед 2014-м стадіони були набагато повніші. Очевидно, один з аспектів – війна і економічна криза. А ще я бачу, що рівень футболу вже не такий, як тоді. Наскільки розумію, колись власники клубів платили багато грошей за дорогих (іноземних) гравців. На жаль, український футбол багатьом людям вже не такий цікавий. – За які команди ви грали і на якій позиції? – Захист, на правому фланзі. Грав на рівні аматорів. – Які ваші симпатії у німецькому та європейському футболі? – Я вже давно є фанатом англійського Саутгемптона. Німецьким футболом не дуже цікавлюся, бо там щороку виграє той клуб, який я (як і більшість моїх співвітчизників) дуже не люблю – Баварія. Іноді йду на стадіон свого місцевого клубу – Санкт-Паулі, який грає у другій Бундеслізі. "Том Круз пішов з нами у нічний клуб". Дмитро Коваленко – українець, який підкорив МЛС і товаришує з Бекхемом – Стежите за збірною України? – Так, звичайно. За традицією я був більшим патріотом української збірної, ніж німецької, бо німці завжди такі сильні, що аж нудно. Це трохи змінилося минулого року (Усміхається). – Ви маєте докторський ступінь. Навчалися в Англії. Чого ще про вас не знаємо? – Я вивчав комп’ютерні науки у Німеччині. Пізніше писав докторську роботу у Бакінгемі, Англія. Працюю на фірмі у проектах, часто буваю за кордоном. Крім роботи я займаюся музикою – є керівником хору в одній із церков Гамбурга. А ще я – голова Німецько-Українського культурного товариства. Це група людей, яка організовує різні події, що пропагують українську культуру в Німеччині. – Розкажіть про свою сім'ю. – Дружина – українка, живемо з двома котами у Гамбурзі. Батьки, слава Богу, ще є. – Судячи з вашої сторінки у Facebook, вас можна назвати німецьким українцем. Ви носите футболку із зображенням Олега Сенцова. Яким є ваше життя в українському просторі? – Моя активна роль в українській діаспорі тут, у Гамбурзі, почалася з того, що я став керівником хору в українській церкві. Після певного часу, проведеного у Львові, мені просто хотілося мати контакт із українцями. Тож я приїхав до церкви, де знадобилися моя музична освіта і досвід хорового співу. Після Євромайдану ми бачили, як ефективно тут, у Німеччині, працює російська пропаганда. Ми усвідомлювали, що пересічні німці не мали жодного уявлення про Україну та українців, тож були готові повірити всьому, що їм сказали. Отож ми вирішили створити товариство і показувати німцям Україну через її культуру – організували авторські вечори українських письменників, майстер-класи писанки, хоровий воркшоп українських колядок тощо. Сергій Тищенко, спеціально для Футбол 24 http://shabelkivka.misto.online/news/12327993-use-pochalosya-z-lyubovi-do-ukrayinki-interv039yu-iz-nimcem Fri, 20 2019 13:00:00 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12327993-use-pochalosya-z-lyubovi-do-ukrayinki-interv039yu-iz-nimcem Двоє українських воїнів отримали поранення на Донбасі Сьогодні на Донбасі російські окупанти поранили двох українських військовослужбовців. Терористи відкривали вогонь 4 рази станом на 12:00, повідомили на сайті Міністерства оборони України. "За наявною інформацією, з початку поточної доби двоє наших військовослужбовців отримали поранення. Їх евакуювали до медичних закладів для надання необхідної допомоги" - йдеться в повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бойовики застосували БПМ і гранатомети: останні новини з передової Бойовики обстріляли позиції підрозділів Об'єднаних сил біля селища Новолуганське Бахмутського району, смт Новотроїцьке і Новогнатівка Волноваського району, Красногорівки на Донеччині. Під час обстрілів терористи використовували гранатомети різних систем, кулемети, у тому числі великого калібру, і стрілецьку зброю. "Підрозділи Об'єднаних сил надійно контролюють ситуацію на лінії зіткнення" - зазначили у відомстві. Днями піхота ЗСУ в районі окупованої Горлівки у зоні ООС взяла в полон одного з терористів. http://shabelkivka.misto.online/news/12327559-dvoye-ukrayinskih-voyiniv-otrimali-poranennya-na-donbasi Fri, 20 2019 10:52:21 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12327559-dvoye-ukrayinskih-voyiniv-otrimali-poranennya-na-donbasi За півдня на Донбасі поранені двоє військових   З початку доби на Донбасі внаслідок чотирьох обстрілів поранено двоє військових. Про це повідомляє прес-центр Міноборони в п'ятницю, 20 вересня.     Так, із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї противник обстріляв опорні пункти військових в районі населених пунктів Новолуганське, Новотроїцьке, Новогнатівка і Красногорівка.   "За наявною інформацією, з початку поточної доби двоє наших військовослужбовців отримали поранення і були евакуйовані в медичні установи для надання необхідної допомоги", - йдеться в повідомленні.   Відзначимо, за минулу добу військових обстріляли 13 разів. День пройшов без втрат.       Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet http://shabelkivka.misto.online/news/12327507-za-pivdnya-na-donbasi-poraneni-dvoye-vijskovih Fri, 20 2019 10:30:00 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12327507-za-pivdnya-na-donbasi-poraneni-dvoye-vijskovih У Черкаській області в лікарні повісилася мати п#039;ятьох дітей   У Черкаській області в селі Білашки Тальнівського району наклала на себе руки мати п'ятьох дітей. Жінка повісилася в палаті місцевої лікарні, говориться в сюжеті телеканалу ICTV.   Відзначається, що 39-річна жінка ніяк не могла оговтатися від смерті чоловіка, який нещодавно помер.     "Багатодітна мати залишилася з дітьми сама без підтримки та опори. І остаточно зламалася. Місцеві жителі зверталися в поліцію з приводу того, що діти не ходять до школи, а мати пиячить. Наталя визнавала, що чинить неправильно, але говорила, що не може нічого з собою вдіяти", - йдеться в повідомленні.   За два дні до трагедії жінка попередила дітей про свій майбутній відхід. Після цього вони подзвонили в поліцію.   Жінку забрали до лікарні з терапевтичним діагнозом, поклали в інфекційне відділення. Незабаром її знайшли в одній з палат у петлі.   "Лікарі кажуть, що ніяких ознак психічних розладів або захворювань у багатодітної матері не було. Все сталося за 10 хвилин, коли її залишили одну в палаті. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, щоб з'ясувати: це самогубство, чи насильницька смерть. Осиротілими дітьми погодилися займатися хресні батьки", - йдеться в повідомленні.   Раніше повідомлялося, що в селі Багачівка Миколаївській області на горищі власного будинку повісилися подружжя. Їх тіла виявив 11-річний син. Сиротами залишилися троє неповнолітніх дітей.     Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet http://shabelkivka.misto.online/news/12327504-u-cherkaskij-oblasti-v-likarni-povisilasya-mati-p039yatoh-di Fri, 20 2019 10:45:00 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12327504-u-cherkaskij-oblasti-v-likarni-povisilasya-mati-p039yatoh-di Першу в Україні бетонну автотрасу оснастили унікальною розміткою На першій в Україні бетонній автотрасі почали наносити розмітку за новою технологією, яка забезпечить прекрасну видимість на дорозі за будь-якої погоди і сприятиме безпеці руху. Про це повідомляється на сайті Служби автомобільних доріг у Полтавській області. «На нашій бетонці Н-31 #Дніпро_Решетилівка застосовуємо новітні технології під час нанесення розмітки. Ми перші в Україні, хто на цементобетонне покриття наносить міцну стрічку, яка функціонує при будь-яких погодних умовах, у тому числі і в дощ та сніг, забезпечуючи необхідний рівень видимості», - йдеться у повідомленні. Зазначається, що верхній шар білої маркувальної стрічки з широкими чорними краями, виготовленої з міцного полімеру, покритий зносостійкими керамічними кульками і протиковзовими деталями, що забезпечує максимальне світловідбиття (навіть у вологих умовах), відтак сприяє безпеці дорожнього руху. Термін експлуатації розмітки набагато довший за ті, що наносяться фарбою чи пластиком.  Траса Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка збудована у 60-х роках минулого століття, жодного разу капітально не ремонтувалася. Нею щодоби курсують до 15 тисяч транспортних засобів, більшість з яких великовагові. Асфальтобетонне покриття не витримувало. Тому на державному рівні було прийнято рішення про повну реконструкцію автодороги і зробити її цементобетонною. Ця найсучасніша технологія в Україні застосовується вперше. Гарантія експлуатації покриття – 28 років. На реалізацію проекту спрямовано рекордний обсяг коштів: у 2017 році - 252 млн грн, у минулому - 1 млрд 41 млн 955 тис. грн, цьогоріч планується ще 800 млн грн. http://shabelkivka.misto.online/news/12327015-pershu-v-ukrayini-betonnu-avtotrasu-osnastili-unikalnoyu-roz Fri, 20 2019 10:07:07 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12327015-pershu-v-ukrayini-betonnu-avtotrasu-osnastili-unikalnoyu-roz Двох військових поранено через обстріли в зоні ООС у п#039;ятницю: мапа боїв Двох українських військовослужбовців поранено через обстріли в зоні операції Об'єднаних сил (ООС) в п'ятницю. Про це йдеться в повідомленні пресслужби Міноборони. Зазначається, що на луганському напрямку о 2:30 з ручного протитанкового гранатомета обстріляли позиції підрозділів Об'єднаних сил неподалік Новолуганського. На донецькому напрямку противник почав проявляти активність вранці. Близько восьмої години почався обстріл зі станкових протитанкових і автоматичних гранатометів і кулеметів великого калібру опорних пунктів підрозділів Об'єднаних сил поблизу Новотроїцького, він тривав понад годину. Приблизно в цей же час із автоматичної станкового гранатомета було обстріляно Новогнатівку. Крім того, з 10:40 до 10:55 окупанти з кулеметів і стрілецької зброї вели вогонь в районі Красногорівки. Натисніть на зображення для збільшення Мапа боїв: mediarnbo.org За наявною інформацією, з початку поточної доби двоє військовослужбовців отримали поранення і зараз евакуйовані до медичних закладів для надання необхідної допомоги. Як повідомлялось, у четвер, 19 вересня, бойовики на Донбасі 13 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції підрозділів Об'єднаних сил із заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 82 мм. А також з озброєння БМП, гранатометів різних систем та стрілецької зброї. Крім того, окупанти вели обстріли в районах чотирьох населених пунктів: Травневе, Новолуганське, Луганське та Новомихайлівка.  http://shabelkivka.misto.online/news/12327011-dvoh-vijskovih-poraneno-cherez-obstrili-v-zoni-oos-u-p039yat Fri, 20 2019 10:17:01 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12327011-dvoh-vijskovih-poraneno-cherez-obstrili-v-zoni-oos-u-p039yat "Кайфуй, кохай, клімат захищай" - Києвом йде міжнародний кліматичний марш Сьогодні у Києві проходить Міжнародний кліматичний марш, Біля тисячі осіб хочуть привернути увагу до екологічної ситуації в світі, повідомляє корреспондент Gazeta.ua. Учасники розпочали ходу о 12:00 з Михайлівської площі і планують прийти до Офісу президента України. У колоні зібралося багато іноземців. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україну хочуть перетворити на могильник для старих машин - експерт Вимагають скоротити викиди в атмосферу СО2 (вуглекислого газу - Gazeta.ua) та пластику. Ще одна вимога - щоб Україна до 2050 року перейшла на відновлювальні джерела енергії. З 2030 по 2050 роки зміни клімату стануть причиною додаткових 250 тисяч смертей на рік через недоїдання, малярію, діарею та аномальну спеку, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я. Забруднення повітря та зміни клімату названо однією з десяти найбільш небезпечних загроз для здоров'я людей. Організаторами маршу є міжнародний рух 350.оrg. Загалом сьогодні на вулиці вийшло близько 10 мільйонів людей у 150 країнах світу. В Україні ходу організували у 5 містах. Біля Кабінету міністрів влаштували екологічний мітинг школярі та вчителі одного з навчальних закладів з Рівного. Титановий кар'єр будують у лісі біля села Тарасівка Володарського району на Київщині. Родовище пролягатиме і між сусідніми селами Логвин, Михайлівка й ­Тадіївка та Щербаками й Фастівкою Білоцерківського району. Мешканці цих сіл виступають проти будівництва. Видобування шкодитиме екології й виснажить річку Рось, кажуть. У знак протесту ­хочуть перекрити трасу Київ ­Одеса. http://shabelkivka.misto.online/news/12326963-kajfuj-kohaj-klimat-zahishaj-kiyevom-jde-mizhnarodnij-klimat Fri, 20 2019 10:14:51 GMT http://shabelkivka.misto.online/news/12326963-kajfuj-kohaj-klimat-zahishaj-kiyevom-jde-mizhnarodnij-klimat